СУМНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка сумний. — Може ти, боронь доле, захворіла? Та й очі в тебе ніби сумнуваті?! (Вишня, І, 1956, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 841.