СУМЕ́ЖНИЙ, а, е, діал. Суміжний. На його парцелі, сумежній з Германовою, є стара, давно вичерпана від нафтових засобів [ресурсів] яма (Фр., VIII, 1952, 413); — Панок отой, Янковський, продає три морги, тих… — Що сумежні з моїм полем? — скрикнув Роман (Коцюб., І, 1955, 105); [Руфимович:] Давайте ми вдвох наймемо путнього лісника, до речі, наші ліси сумежні? (Кроп., IV, 1959, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 835.