СУ́МА, и́, ж.
1. Результат додавання двох або кількох величин. Суму, в якій доданки можуть бути числами додатними, від’ємними і рівними нулеві, прийнято називати алгебраїчною сумою (Алг., І, 1956, 27); Щоб вивести середню добову температуру, складають результати чотирьох спостережень і суму ділять на 4 (Фіз. геогр., 5, 1956, 82).
2. Загальна кількість, сукупність чого-небудь. Завдання вузу не тільки дати певну суму знань, а й навчити людину мислити (Ком. Укр., 7, 1963, 34); Мова народу — то не звичайна собі сума слів та виразів, а живий організм. Він безперервно розвивається, змінюється, вдосконалюється (Наука.., 3, 1972, 9).
3. Певна кількість грошей. Хоч недовго жила [Ївга] в городі, та таку велику суму принесла! (Кв.-Осн., II, 1956, 299); [Перепадя:] Двісті рублів — х-хе! Де ж то його таку суму взяти? (Мирний, V, 1955, 125).
Страхова́ су́ма див. страхови́й.
◊ Загина́ти (загну́ти) су́му див. загина́ти; Кру́гла су́ма див. кру́глий; Су́ма суме́нна, рідко — величезна кількість грошей. — Дранки не мав [Короп] на собі. А як узявся на гиндель [гендель], та назбирав суми суменні (Март., Тв., 1954, 73).
$ У су́мі: а) разом, у цілому, у сукупності. В сумі потужність.. ракети-носія «Восток» становить близько 20 мільйонів кінських сил (Рад. Укр., 26.V 1967, 3); Атлет.. установив два світових рекорди: в ривку — 178 кг і в сумі двоборства — 392,5 кг (Веч. Київ, 16.XII 1974, 3); б) загальною кількістю. Колгосп планує.. подати допомогу індивідуальним забудовникам у сумі 450 тисяч карбованців (Ком. Укр., 6, 1975, 79).
СУМА́, и, ж., заст. Торба. Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш (Укр.. присл.., 1963, 254); За плечима [в діда] чимала шкуратяна сума (Морд., І, 1958, 100); Колись мій покійний дідусь любив повторювати прислів’я: від суми та тюрми — не зарікайся (Збан., Єдина, 1959, 88); * У порівн. Із лик плетені козубеньки, З якими ходять по опеньки, Були, мов суми, на плечах (Котл., І, 1952, 189).
◊ Дово́дити (довести́) до суми́ — робити жебраком. Многі куми доводять до суми (Укр.. присл.., 1963, 453).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 835.