СУКРОВА́ТИЙ, а, е. Який є сукровицею. Сукроваті виділення; // у знач. ім. сукрова́та, тої, ж. Те саме, що су́кровиця. І виростуть Ножі обоюдні, Розпанахають погане, Гниле серце, трудне, І вицідять сукровату, І наллють живої Козацької тії крові, Чистої, святої!!! (Шевч., І, 1963, 224).
◊ Се́рце обкипа́є (обкипі́ло) сукрова́тою — те саме, що Се́рце обкипа́є (обкипі́ло) кро́в’ю (див. обкипа́ти). Серце сукроватою ’бкипіло [обкипіло] І в болістях своїх зотліло й заніміло (П. Куліш, Вибр., 1969, 421).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 832.