СУКМА́Н, а, ч. Старовинний, перев. чоловічий, суконний верхній одяг з довгими розширеними донизу полами; свита. Сорочку викупив, а сукман заставив (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 831.

Сукман, на, м. Суконная верхняя одежда, суконный кафтанъ. Сорочку викупив, а сукман заставив. Ном. № 10658.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 227.

сукма́н = сукма́на = сукмани́на — старовинний, перев. чоловічий, суконний верхній одяг з довгими, розширеними донизу полами; різновид свити. Сорочку викупив, а сукман заставив (М. Номис); А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани (Я. Головацький); Ой лежить жовнір та в глубокій долині, постелив собі в голову сукманину (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 586-587.