СУКЕНЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що су́кня. — Чекай, я тобі винесу з покою сукенчину, іди приберися! (Вільде, III, 1968, 255); // Стара, поношена сукня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 831.