СУКА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що сукува́тий. Суката палиця; * Образно. Я справді йду на вінчання — тільки не з моїм коханням, а з життям сукатим (Вільде, Троянди.., 1961, 224).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 830.