СУ́ДСЬКИЙ, а, е, рідко. Те саме, що судови́й; // у знач. ім. су́дський, кого, ч. Службовець суду, судового відомства. Набігли судські.. Зараз усіх людей зібрали, зараз деяких пов’язали (Вовчок, І, 1955, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 829.

Судський, а, е. = Судовий. МВ. ІІ. 190.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 227.