СУДО́МНИЙ, а, е. Прикм. до судо́ма. Нарешті, мати увійшла: І зморшки зблідлого чола, І хитрий, бистрий зір з-під вій, Все жахом дихало у ній. В судомних рухах висхлих рук Душі помітна боротьба (Лерм., Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 829.