СУДОГОВОРІ́ННЯ, я, с., юр. Усний виклад сторонами суті справи на судовому засіданні. Одержаний руською шляхтою Волині в 1569 р. привілей на судоговоріння руською мовою разом із тим робить виняток для міст, де юридична акція має лишатися польською (Пит. походж. укр. мови, 1956, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 828.