СУДНОБУДІВНИ́Й, а́, е́. Стос. до суднобудування. Суднобудівна промисловість; // Признач. для спорудження суден. Батько спочатку дуже гнівався на свого сина, який після царської служби не повернувся до землі, а став працювати в столиці, на суднобудівному заводі (Стельмах, І, 1962, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 827.