СУДДИ́ХА, и, ж., розм. Дружина судді. Борис все і всюди говорив простодушно й щиро.. — Будь-що-будь, а все видно хлопа, — шептала про нього пані суддиха (Фр., III, 1950, 354).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 824.