СУВО́РІТИ, ію, ієш, недок. Ставати суворим. Ніколи так раптом не суворіли добрі, дитячі очі брата… (Коп., Дуже добре, 1937, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 820.