СУБПРОДУ́КТИ, ів, мн. (одн. субпроду́кт, у, ч.). Побічні продукти (тельбухи, голова, кінцівки і т. ін.), які одержують, розбираючи тушу тварини. За поживними якостями з субпродуктів найбільше цінять язики, печінку, нирки, мозок; найменш цінні — горловина і селезінка (Технол. пригот. їжі, 1957, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 816.