СУБЕРИ́Н, у, ч. Жироподібна речовина, яка насичує оболонку рослинних клітин. Стінки коркових клітин потовщуються і просочуються суберином (Практ. з анат. рослин, 1955, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 814.