СУБ’ЄКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. суб’єкти́вний 3. Колись Іван Франко сказав про своє «Зів’яле листя», що це найсуб’єктивніші в українській поезії — після Шевченкових автобіографічних творів — вірші. Автобіографічність і суб’єктивність.. властиві і Малишковій поезії (Рильський, Веч. розмови, 1964, 230); Суб’єктивність сприйняття.

2. Надто суб’єктивне ставлення до чого-небудь, упереджений погляд на щось; брак об’єктивності. Він пропонував створити прилад, який позбавить дослідника насамперед суб’єктивності у справі, яка вимагає найбільшої точності і ясності (Рибак, Час.., 1960, 775).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 815.