СТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Зазнати радості, утіхи; зрадіти; заспокоїтися. Прийшов син з війська, оце мати стішиться (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 717.