Про УКРЛІТ.ORG

стікатися

СТІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., СТЕКТИ́СЯ, стече́ться; мин. ч. сті́кся, стекла́ся, ло́ся; док.

1. З’єднуватися, сполучатися (про потоки рідини). За кам’яною пірамідою стікаються докупи потоки Чорна Вода й Біла Вода, і з них складається Руський Потік (Н.-Лев., II, 1956, 409); Поступово ширшає [Дніпро], росте, вбираючи в себе води багатьох рік, що горнуться, стікаються до нього (Цюпа, Україна.., 1960, 144); // розм. Те саме, що схо́дитися 2. Кожух не стікається, бо вузький (Сл. Гр.).

2. перен. Сходитися, з’їжджатися, збиратися в одне місце. Вже недалеко стоїще.. До нього, як до центра, стікаються стада з усіх сторін (Хотк., Довбуш, 1965, 87); Ударив дзвін. Мов по бойовій тривозі, звідусюди стікались в прогони монтажники (Баш, На.. дорозі, 1967, 143); За машинами і за мотоциклами — безперервним потоком — стікались до майдану поодинці і цілими кавалькадами велосипедисти (Смолич, День.., 1950, 29); * Образно. До нього стікалися далекі спогади, і.. народжуються неспокій і пристрасть (Стельмах, II, 1962, 286).

3. діал. Казитися (у 1 знач.). [Сімон:] Жан, чи ти стікся, чи що? А, правда, що ти такий п’яний, що не тямиш, о чім плетеш! (Фр., IX, 1952, 13).

◊ Бода́й (щоб) ти (він і т. ін.) сті́кся — уживається як лайка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 712.

Стікатися, каюся, єшся, гл.

1) Стекаться, стечься, сливаться, слиться. Три річечки стікалося докупи. Левиц. Пов. 362.

2) Сходиться, сойтись. Пекла б мати млинці, та не стікаються кінці. Лебед. у. Кожух не стікається, бо вузький. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 206.

вгору