СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. стійки́й. Канушевич.. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Коцюба, Нові береги, 1959, 172); На воді вивірять стійкість, будуть уставляти мачти і кінчатимуть усі внутрішні роботи на судні: каюти, палуби, кермо (Ю. Янов., II, 1958, 140); В пелюстках [троянд] є цінна, дуже запашна трояндова олія, з якої виробляють духи високої стійкості і тонкого запаху (Наука.., 4, 1962, 47); Розвиток капіталізму остаточно розвіяв легенду про стійкість дрібного селянського господарства (Програма КПРС, 1961, 26); Народний одяг завжди відзначався простотою.. Йому властива надзвичайна стійкість (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 49); Під стійкістю розуміється здатність матеріалу споруди або конструкції протидіяти фізичній і хімічній агресії середовища (Компл. використ. вапняків.., 1957, 155); У підвищенні стійкості пшениці до іржі має велике значення живлення рослин (Колг. Укр., 8, 1961, 26); Той страждання й болі переніс, Хто стійкості навчався у народу (Дмит., Вітчизна, 1948, 80); Героїчна оборона Бреста, Ленінграда, Москви, Києва, Одеси, Севастополя показала несхитну стійкість радянських людей, їх готовність, не шкодуючи життя, захищати кожну п’ядь рідної землі (Ком. Укр., 5, 1970, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 710.