СТІ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стіба́ти; // у знач. прикм. Стібана жилетка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 709.