СТЯ́ЖКА1, и, ж.
1. Те саме, що сму́га 1. Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Мирний, І, 1949, 248); Почерез вилом в мурах бачиться блакить неба, срібна стяжка ріки, далекий.. краєвид (У. Кравч., Вибр., 1958, 301).
2. Вузька смужка тканини, що використовується як прикраса або для оздоблення чого-небудь; стрічка. Дівчата сідали кружка; перед усякою стояла кужілка з визолоченим шумихою вершком, прядиво прив’язували червоною стяжкою (П. Куліш, Вибр., 1969, 291); Вплести стяжку коневі до гриви; * У порівн. Від мене до тебе — стелиться ясна дорога. Як срібна стяжка (Коб., До світа, 1905, 55).
СТЯ́ЖКА2, и, ж., спец.
1. Дія за знач. стягти́, стягну́ти, стяга́ти 1. На Дарницькому вагоноремонтному заводі стала до ладу нова дільниця стяжки, її продукція йде в лісову промисловість для зв’язування деревини (Веч. Київ, 25.III 1968, 1).
2. Те, чим стягають, з’єднують, скріплюють що-небудь. Набір [меблів] складається з 18 типів щитів, виготовлених зі стяжками.. для зчеплення (Знання.., 1, 1965, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 812.