СТЯЖА́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто займається стяжательством або прагне до стяжательства. У своїй поведінці Калитка виявляє характер хижака-стяжателя: «лупи та дай», «бери і в свого, і в чужого» (Укр. літ., 9, 1957, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 812.