СТЬО́БАНКА, и, ж., розм. Те саме, що ва́тник. Наташа принесла йому в передпокій валянки і ватяну стьобанку під шинель і примусила його при ній одягтися (Тулуб, В степу.., 1964, 188); Їх було дев’ятнадцять.. На всіх ватяні стьобанки до колін, з однією кишенею, і підшиті гумою валянки (Підс., Віч-на-віч, 1962, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 813.