СТУСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., чим і без додатка, розм. Однокр. до стуса́ти. Та мене й стуснув у груди (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 808.

Стуснути, сну, неш, гл. Дать тумака, пинка, толкнуть. Та мене й стуснув у груди.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 223.