СТУПИ́ТИ1 див. ступа́ти.
СТУПИ́ТИ2 див. сту́плювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 806.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
СТУПИ́ТИ1 див. ступа́ти.
СТУПИ́ТИ2 див. сту́плювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 806.
I. Ступити См. Ступати.
II. Ступити, плю́, пиш, гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 223.