СТУДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до студі́єць. Коло діда хмелем в’ється білокучерява студійка з невгасимою печаттю юності на смуглявих щоках (Вас., II, 1959, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 800.