СТУ́ДЕНЬ, дня, ч.
1. заст. Грудень. Одповідаючи на Ваш останній лист з 29 студня, прохав я оповістити мене, чи згоджується [товариство] ..дати мені посаду помічника бухгалтера в Одеській торгівлі (Коцюб., III, 1956, 119).
2. діал. Криниця без зрубу. Біля обмерзлого студня, димлячи парою, на всі груди іржали відгодовані огирі (Тют., Вир, 1964, 414).
3. діал. Холодний вітер. Студень дує округ його, — Бо йому минуло літо (Щог., Поезії, 1958, 163); Сюди прибув [німець] із півдня Франції. Навіть березневий слякотливий студень для нього був нестерпним (Бабляк, Жванчик, 1967, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 800.