СТУДЕ́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до студе́нт і студе́нтство. У Львові 19-літній студент [І. Франко] вступає до студентської громади і бере живу участь в редакції студентського журналу «Друг» (Коцюб., III, 1956, 28); Серед політичних каторжан звертала на себе увагу колишня студентка.. Її везли на Сахалін за участь у революційних студентських гуртках (Донч., III, 1956, 78); Часто збиралася в Косачів студентська молодь (М. Ол., Леся, 1960, 128); За студентських часів друзі були Макар Іванович з її братом (Головко, II, 1957, 248).

◊ Із студе́нтської ла́ви див. ла́ва¹; На студе́нтській ла́ві див. ла́ва¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 800.