СТРІЧКОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до стрі́чка 1, 2; // Який виготовляє, випускає стрічки. В цехах встановлено близько 150 чесальних, стрічкових.. та інших агрегатів (Роб. газ., 6.IX 1963, 1).

2. З рухомим замкнутим полотном (про деякі пристрої, механізми). Стрічкові конвейєри застосовуються на вугільних кар’єрах з різною глибиною залягання пластів вугілля (Шляхи розв. пал. пром.., 1958, 32); Крім традиційних транспортних засобів: скребкових і стрічкових транспортерів пропонується широко застосовувати пневмотранспорт (Хлібороб Укр., 11, 1969, 15).

Стрічкова́ пила́ (пи́лка) — гнучка сталева нескінченна стрічка, на одній з поздовжніх частин якої нарізані зубці. Головні переваги стрічкових пилок у тому, що на них розпилюють колоди будь-якого діаметра; можна на них.. випилювати пиломатеріали будь-якого розміру (Стол.-буд. справа, 1957, 61).

3. с. г. При якому насіння висівають стрічками (кожна стрічка складається з двох-трьох рядків, відстань між стрічками становить 30 і більше сантиметрів). Моркву сіють стрічковим способом при відстані між стрічками 45 сантиметрів і між рядками 15 сантиметрів (Колг. Укр., 6, 1957, 40); На міжрядному обробітку стрічкових посівів конопель можна застосовувати культиватори (Техн. культ., 1956, 169).

4. зоол. Який має форму стрічки. До них [другої групи глистів] належать різного роду стрічкові глисти (солітер), які іноді бувають завдовжки 6-10 м (Шк. гігієна, 1954, 328).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 783.