СТРІ́ЛЬБИЩЕ, а, с.
1. Спеціально обладнане місце для проведення стрільб (див. стрільба́1 2). Вони вже вивчили гвинтівку, прийоми стрільби і чекали.. перевірки своїх знань у тирі або на стрільбищі (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 23).
2. Те саме, що стрільба́1 2. — Пришлеш завтра кулеметників на показні стрільбища. Високе начальство інспектує (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 778.