СТРІ́ЙНО, присл., розм. Гарно, нарядно. Незчисленні свічки горіли навколо образа пречистої діви Марії, що був прибраний стрійно в цвіти, перли і серпанки (Коб., І, 1956, 436).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 773.

Стрійно нар. Нарядно. Дай же вам, Боже, й а в полі буйно…. в коморі плідно, в господі стрійно. Kolb. І. 98.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 216.