СТРІЙ1, стро́ю, ч.
1. Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. Хороший в строю — сильний в бою (Укр.. присл.., 1955, 400); Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик (Гончар, Таврія.., 1957, 335); Догана перед строєм, осуд командування і товаришів повинні вплинути на хлопця (Багмут, Щасл. день.., 1951, 70); // Група людей, розміщена в ряд, в шеренгу. Я ще раз оглядаю нерівний стрій гостей (Речм., Твій побратим, 1962, 206); // Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які належать до однієї якої-небудь військової одиниці. Далі Агріппа, з наказу богів,.. Ставить у стрій кораблі (Зеров, Вибр., 1966, 257); Ескадра йшла рівним строєм, зберігаючи бойову дистанцію (Кучер, Чорноморці, 1948, 46); // перев. з означ. Порядок розміщення, розташування солдатів, військових підрозділів, бойових машин і т. ін. для спільних дій. Він так і не помітив.. групи танків, які нерівним рядом, у розгорнутому строю йшли в атаку (Хор., Незакінч. політ, 1960, 7); Від індійців Північної Америки поселенці навчились вирощувати маїс, тютюн, від них вони перейняли вміння битися розсипним строєм (Нова іст., 1956, 30); // Військові частини, признач. для безпосереднього ведення бойових дій; склад діючих військ. Роман, незважаючи на те, що був поранений під дотами в руку, залишився в строю і виконував бойові завдання (Гончар, III, 1959, 85); // Сукупність людей, придатних до активної діяльності, праці. Серця людей, оновлені тобою [Кисловодськом], на творчий труд вертаються до строю (Гонч., Вибр., 1959, 299); Кожна радянська людина, на якій би ділянці вона не працювала, повинна зайняти гідне місце у великому строю будівників комунізму (Ком. Укр., 5, 1966, 16).
◊ Вибува́ти (ви́бути) із стро́ю: а) ставати непридатним для ведення бойових дій; ставати небоєздатним. — Незабаром відшукавши комбата, Сагайда по всій формі відрапортував, що в його мінометній роті вибув із строю через поранення командир взводу Євген Черниш (Гончар, III, 1959, 165); б) гинути від рук противника. Першим вибув із строю командир гармати — зрізало кулеметною чергою (Головко, І, 1957, 288); в) ставати непридатним для якоїсь діяльності; ставати непрацездатним; Оберта́ти (оберну́ти) на свій стрій див. оберта́ти; Проганя́ти (прогна́ти) крізь стрій див. проганя́ти.
2. Ряд предметів, будівель і т. ін., послідовно розміщених в одну лінію. Спокійно, навіть гордо, пройшов він кілька кроків по світлиці, кинув оком на суворий стрій княжих покоїв (Кач., Вибр., 1953, 10); Він озирнув рівний стрій пляшок, які вигравали в яскравому електричному світлі.. зеленими блискітками (Донч., VI, 1957, 327).
3. Структура, система будови чого-небудь. У синтаксичному строї словенських мов немає таких величезних відмін, як, скажімо, між синтаксичним строєм російської і німецької (Рильський, IX, 1962, 78); Мовне багатство — не лише лексика. Сила мови — в народному образному строї, милозвучності, поетичному забарвленні (Літ. Укр., 23.V 1971, 6); // Сукупність особливостей характеру, думок, поглядів і т. ін. Все ж таки якось… неприємно було їй руйнувати старий, консервативний стрій гадок свого батька та матері (Хотк., І, 1966, 44); Мистецтво вторгається в найтонші сфери життя людини, впливає на формування всього строю його думок, почуттів і характеру (Рад. літ-во, 6, 1967, 4).
4. муз. Співвідношення ступенів звукової системи за висотою; певна система звучання (музичного інструмента), що створюється співвідношенням тонів за висотою. Завдяки невтомній праці ряду майстрів.. форма, діапазон та стрій бандури вдосконалені (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 35); // Певна система звучання музичного твору. Злагоджено і з добрим музичним строєм співав хор робітників (Літ. Укр., 15.XII 1967, 4); За вечір виконувалось, хоч не багато, але ж кілька танців. Тільки ритмічний стрій і темп їх дуже схожі (Мас., Роман.., 1970, 229); // перен. Стан, настрій людини. Можна.. говорити про вплив Пушкіна на Шевченка, можна й не говорити. Важливе інше: однаковий душевний стрій (Рильський, X, 1962, 44).
5. у сполуч. з прийм. на та означ. Спосіб дій, манера діяльності, лад. У Сергія Костянтиновича я проводжу час тільки від 111/2 дня до 101/2 вечора, — він пізно переходить на денний стрій (Л. Укр., V, 1956, 322); Бичуючи брехню, розпусту і пороки, Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Рильський, І, 1960, 252).
6. у знач. присл. стро́єм. Розмістившись або розмістивши в один ряд. — Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню… (Тют., Вир, 1964, 284); Вдень Брайко разом з усіма іншими строєм.. ходив на лісозаготівлі, пиляв крихкі осичини, збирав перемерзлий хмиз (Загреб., День.., 1964, 149); Воронцов скомандував ліве плече вперед і строєм повів хлопців до кам’яного басейну (Гончар, III, 1959, 210).
СТРІЙ2, стро́ю, ч., розм. Те, в що наряджаються, вбираються; наряд. Здається, нічого особливого немає в цих простих строях, а виглядають у них дівчата, як королеви (Собко, Біле полум’я, 1952, 241); Дівчата одягли найкращі свої строї, може, приготовані для майбутнього весілля (Кучер, Дорога.., 1958, 180); // Те, в що одягаються; одежа. Регіна, одягнена в свій чорний стрій, ходить, як звичайно, по покою (Фр., VII, 1951, 416); Хотів [шпигун] переодягтися ще на цьому боці, щоб переходити кордон у хлопському строї (Загреб., Шепіт, 1966, 342); Лан, зодягнутий у свій військовий гусарський стрій, стояв на високому ганку (Добр., Очак. розмир, 1965, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 772 - 773.