Стрібувати, бую, єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую». Гн. II. 94. Що би його запитали, і що знає, стрібували. Гол.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 216.