СТРУЧКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Прикм. до стручо́к; // Який має стручок з насінням. Стручкову квасолю бланшують доти, поки м’якуш не стане еластичним і не буде ламатися при згинанні (Укр. страви, 1957, 416).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 796.