СТРУ́СЕВИЙ, а, е, заст. Страусовий. Блищали.. герби на ридвані в Череваня; миготіла в очах дорога горорізьба — леви, струсові пір’я, булави з бунчуками (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); На голові [у Потоцького] соболевий шлик з струсевим пером, яке коштовним діамантом прип’яте (Стар., Облога.., 1961, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 795.