СТРУМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. струмува́ти. Обоє задивилися у місячну воду, у її струмування мерехтливе (Гончар, Циклон, 1970, 124); Струмування повітря; Струмування світла.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 792.