СТРУКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до структу́ра. Структурний розвиток; Структурні компоненти; Структурна стислість; Структурні порушення; // Який має певну структуру. У структурних грунтах активний мікробіологічний процес відбувається протягом всього періоду, послаблюється лише під час злив або поливу (Хлібороб Укр., 5, 1964, 19); // Пов’язаний з вивченням, зображенням і т. ін. структури. Структурні і електронні формули наочно показують, в якій послідовності сполучені атоми в даній молекулі (Хімія, 9, 1956, 38).

Структу́рна лінгві́стика — галузь мовознавства, що займається вивченням взаємозв’язків складових частин мови з використанням для дослідження мови математичних методів. Мета структурної лінгвістики — створення точного й несуперечливого опису будови мови, розробка об’єктивних прийомів дослідження мовного матеріалу (Знання.., 3, 1966, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 790.