СТРУК, а, ч., рідко. Те саме, що стручо́к. * У порівн. Ой бо мої кучерики, як бобові струки, А в любої дівчиноньки білесенькі руки (Чуб., V, 1874, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 789.

Струк, ка, м.

1) Струкъ. Бобові струки.

2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. Стручо́к, стручечок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 219.