СТРО́ЄНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до стро́їти. Був [Івоніка] неначе строєний (Коб., II, 1956, 108); * У порівн. Мілько три ночі не спав, а три дні ходив, як строєний (Март., Тв., 1954, 191).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 784.