СТРИЖІ́ЙКА, и, ж. Жін. до стрижі́й 1. Тітка Варвара, — як називали її тут і в якій.. могли б впізнати маячанську отаманшу, стрижійку овець, — опинившись у пакгаузі і по-хазяйському озирнувшись на всі боки, весело кинула перед собою торбу з харчами (Гончар, II, 1959, 292).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 769.