СТРИЖА́К, а́, ч. Про людину з коротко підстриженим або обстриженим волоссям. Дівчата підсмішкувалися [підсміхалися], здвигали плечима, із стрижаком танцювати соромились (Черемш., Тв., 1960, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 768.

Стрижак, ка, м.

1) = Стригун.

2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 215.