СТРИВО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. стриво́жений 2. Дьяконов все з більшою стривоженістю прислухається до лементу (Гончар, Таврія… 1957, 562).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 767.