СТРИБКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до стрибо́к 1, 2. Складні стрибкові рухи гуцульського чоловічого танцю гармонійно злилися з формою класичної варіації (Мист., 4, 1963, 24); // Який рухається стрибками, у дії якого переважають стрибки. Сучасні кінознімальні апарати обладнані стрибковим механізмом, що забезпечує переривчастий рух плівки, необхідний для одержання чіткого зображення на екрані (Наука.., 12, 1965, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 765.