СТРИБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. стриба́ти. Арсен задер голову й на вишці для стрибання в воду побачив молоду струнку дівчину (Дмит., Розлука, 1957, 10); Говорити з нею дуже трудно через її дражливість і.. стрибання з теми на тему (Л. Укр., V, 1956, 418).

◊ Стриба́ння в гре́чку — нешлюбні зв’язки. Селяни весело реготали. Хто лаявся,.. підхвалюючи Параску Федорівну, хто гудив її й дорікав Остапові Антоновичу за його стрибання в гречку (Епік, Тв., 1958, 460).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 764.