СТРЕ́ПЕТ, а, ч. Степовий птах ряду дрохв, який під час польоту створює крильми різкий шум; хохітва. Крім дрохви, у нас на Україні зустрічається ще її родич — стрепет (Корисні птахи.., 1950, 34); — Були колись і оці степи вільними степами. Колись і їх тільки козацькі коні топтали та стрепети (Хотк., І, 1966, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 763.

Стрепет, та, м. Птица стрепетъ. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами. Щог. В. 53.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 215.