СТРАШКИ́Й, а́, е́, діал.

1. Лякливий, боязкий. Я сокирою гу-гуп! — Заєць з-під ломаччя. А ми собі не страшкі: «Гуттю-тю!» на зайця (Рудан., Переслів’я, 1958, 17).

2. Страшний. Страшкий такий собака (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 759.

Страшкий, а, е. Страшный. Страшкий такий собака. Черниг.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 214.