СТРАХІТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до страхітли́вий. Тільки тепер збагнув він всю страхітливість свого злочину (Шиян, Баланда, 1957, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 755.