СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ, а, е, діал.
1. Боягузливий, лякливий.
2. Який перевищує звичайну міру, норму. Царське самодержавство взялося з феодальною жорстокістю гасити найменші проблиски прогресу.. Ревно викорінювалися будь-які книги світського змісту. Страхопудливому цензуруванню підлягали навіть ікони (Знання.., 1, 1971, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 757.