СТРАХОВИ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що страхо́вище 2. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь (Барв., Опов.., 1902, 465).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 756.

Страховиння, ня, с. = Страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь. Г. Барв. 465.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 213.