СТРАТОПЛА́Н, а, ч. Літак, признач. для польотів у стратосферу. Полинувши лунко на Київ, Хмарки простромив стратоплан (Бажан, Роки, 1957, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 752.